Skip to main content

Сьогодні закупівлі у будівництві стають все більш важливими для України. Відновлення зруйнованої інфраструктури — це велика робота, яку нам потрібно ефективно виконувати вже зараз. Тому досвід професіоналів тут на вагу золота.
Адже закупівлі — ключ до сталого будівництва. На них припадає 40-70% загальних витрат компанії. А СPO відіграватимуть все більшу роль у забезпеченні стійкості та прибутковості у сфері.

 

Керуюча партнерка проєктно-будівельної компанії 7CI Group та співзасновниця школи управління будівельними проєктами PRO PM Ольга Гавура погодилась розповісти про особливості закупівель у будівництві під час війни, спеціально для IPSM.

— Ольго, ви та ваша компанія маєте унікальний досвід роботи над першим в Україні проєктом 3D-друку будівлі. Цікаво, які переваги використання 3D принтеру у будівництві, ви побачили?

— Так, наша компанія виступає генпідрядником в цьому інноваційному проєкті і вже встигла дослідити певні тонкощі роботи з новими технологіями. За допомогою 3D-принтера ми будуємо корпус початкової школи у Львові.

Ольга Гавура
Ця школа стане найбільшим закладом освіти, що побудований на 3D принтері, а також першим проєктом 3D друку в Україні.

Якщо говорити про переваги: 3D-друк дозволяє зводити будівлі в десятки разів швидше, ніж при звичайному будівництві. Окрім високої швидкості друку завдяки принтеру, додатково маємо економію як часу, так і грошей внаслідок відсутності необхідності виконання фасадних та внутрішньо-оздоблювальних робіт. Крім того, ця технологія знімає обмеження для архітекторів у виборі архітектурної форми будівлі. Принтер друкує будівельні конструкції шар за шаром по чітко визначеним в програмному комплексі координатам і форма будівлі суттєвого значення не має для принтера.

Будівництво 3D принтер

У чому, на ваш погляд, особливість роботи закупівельника у будівництві?

Специфіка закупівель у будівництві сьогодні, як на мене, пов’язана з існуванням кількох “схем” закупівель.

  • Є проєкти, в яких закупівлею матеріалів займається компанія-підрядник.
  • А є багато проєктів (і зараз це актуальна тенденція), коли закупівля здійснюється за участю замовника. І в цьому випадку можливі декілька варіантів:
    • Замовник здійснює закупівлю самостійно;
    • Замовник визначає ціни, вище яких ти не маєш закуповувати. Тобто в тебе є певні обмеження за ціною, але функція — на тобі.
    • Або ж, наприклад, якщо виконання проєкту реалізується за системою open-book, то підрядник разом із замовником проводить тендери на закупівлю матеріалів. І за виконання функції закупівлі отримує фінансову винагороду. У випадку, якщо замовник та підрядник готові враховувати інтереси один одного — цей спосіб закупівлі забезпечує максимальну прозорість та дозволяє отримати вигідні умови закупівлі. Така модель взаємодії прийшла до нас із Заходу. Але стає все більше популярною серед українських забудовників.

— Чому варіант закупівель матеріалів разом із замовником набирає обертів в Україні і чим він взагалі ефективніший?

Оскільки у забудовника багато об’єктів, він може отримувати у виробника найнижчу ціну під весь свій портфель. Коли ми говоримо про забудовника, то замовниками тут виступають, наприклад, покупці квартир. Історично, звідси пішла ця тенденція. Задача: зробити якомога меншу собівартість квадратного метра, щоб обійти конкурентів. Матеріали в середньому складають 70% в структурі собівартості. Відповідно, оптимізуючи вартість, вони мають суттєвий вплив на собівартість.

Але, якщо говорити не про житлове будівництво, а про, скажімо, промислове — то тут кожен проєкт унікальний. Складність — особлива номенклатура. Компаніям по “комерційним” проєктам складно домовитись про застосування знижок до цього портфелю. Адже це потрібно робити не по одній позиції, а до всього портфелю. Тому, чим складніший та нішевий проєкт, тим більше замовник цю функцію намагається делегувати. Тобто: звичайну номенклатуру замовник залишає за собою. Складну — віддає підряднику.

І логічно: якщо номенклатура складна, але ціноутворююча, замовник хоче долучатись до процесу. Зрозуміло: щоб разом проводити тендери та визначати вартість. Раніше ніхто з підрядників особливо не був в цьому зацікавлений. Бо ціна була більш-менш фіксована. Сьогодні ж ситуація інша, більш турбулентна: інфляційні, валютні зміни змушують усіх стейкхолдерів до більшої взаємодії.

У такому випадку ціну у контракті не фіксують. Інфляція все одно не дасть придбати щось фіксовано. Але тоді обговорюється відсоток на заготівельно-складські витрати, з подальшою відповідальністю за цільове використання. Премія за кращі варіанти закупівлі складає, зазвичай, 3-5-7%. Замовник бере участь або в тендерах, або в закупівлях. І все одно, ви маєте надати йому документи, які б підтверджували, що придбання відбулося саме за узгоджену ціну.

Будівництво житлового комплексу

— Як така тенденція, коли замовник бере участь у закупівлі разом із виконавцем, вплинула на галузь?

— Це вплинуло позитивно – мінімізувало ризики здорожчення матеріалів. Раніше ціни були здебільшого на підряднику, зараз — на замовнику. Але водночас ця схема дозволяє замовнику отримувати справедливу ціну. Бо коли ризики на підрядникові, то й ціна більша.

—  З якими ризиками зіштовхується будівельний ринок України сьогодні?

— Ну, про інфляційні ризики та валютні коливання ми поговорили вище. Зараз, з актуального, це строки. З початком війни часові ризики суттєво зросли. Це пов’язано із проблемами у логістиці, перервами у постачанні електроенергії, зруйнованою війною інфраструктурою…

Якщо ми говоримо про закупівлю матеріалів індивідуального виготовлення (наприклад, металеві конструкції, скляні перегородки), вони, швидше за все, будуть українського виробництва. І, звісно, на них додатково впливатимуть ті ж самі ризики.

Плюс, на вузькоспеціалізованих виробництвах здебільшого працюють чоловіки. Їх мобілізують, професіоналів не вистачає, а заміну інколи знайти просто неможливо. Криза кадрів через війну — виклик, з яким у будівельній сфері зіштовхнуться, мабуть, найбільше.

До того ж якщо говорити про індивідуально-виготовлені позиції, конкуренція тут стала меншою. Багато хто пішов з ринку. Тому за якістю потрібно стежити удвічі прискіпливіше. Я раджу виїжджати на виробництва. Бо декларації є, але вони спираються на стан компанії до війни. Проте треба дивитись на репутацію підрядників не до, а після війни. На жаль, багато хто поводить себе не так, як колись.

Зараз особливо гостро стають питання щодо якості та до дотримання зобов’язань. Це стосується і гнучкості компанії з точки зору заміни, повернення матеріалів та прийнятті зауважень.

Будівельний об'єкт

— Наскільки змінився ваш портфель постачальників? Що ви помітили нове у взаємодії з ними?

— У нас залишилось 80% постачальників. Тому що ми завжди вибудовували стратегічні партнерські відносини, вчасно проводили їх оцінку, разом складали стратегії розвитку партнерських відносин. Взагалі, вибудовувати довгострокові взаємовідносини з партнерами дуже важливо. Перегони за найнижчою ціною — не найкраще рішення, особливо якщо ти не в економсегменті.

— Чи відбулися останнім часом зміни у контрактах?

Контракти потрібні, але вони не завжди можуть по-справжньому захистити. Доведено форс-мажорами:) Тому, перший етап: наскрізна перевірка. Друге: в контрактах ми максимально прописуємо внесення змін в пункти про форс-мажори. І якщо до війни багато хто цим нехтував —  сьогодні всі зрозуміли: то вкрай важлива частина договору.

Ми живемо у турбулентний час, і в ньому потрібно навчитися жити та працювати. Тому форс-мажор у договорі стає таким тільки у випадку активних бойових дій на території виконання зобов’язання. Тобто, не прив’язуємось до загального воєнного стану.

Друге: про всяк випадок, суттєво зменшуємо обсяги перевезення товару, поділяємо його на партії. Треба мінімізувати ризики.  Проте договір укладаємо на весь обсяг. Мінімізуємо фінансові ризики при отриманні та зберіганні продукції. Це два основних моменти.

Тут слід розуміти: не треба просто перекладати всі ризики на постачальника і підписувати із ним дуже жорсткий контракт. Урешті-решт, у ваших інтересах, щоб постачальник таки зміг цей контракт реально виконати. Тому обов’язково перевіряйте його ресурси.

— Що б ви  порадили закупівельникам у будівництві сьогодні?

  1. Ставте чітке завдання категорійному менеджеру, визначаючи доцільний спосіб закупівлі для тієї чи іншої категорії. Тому у більшості компаній та замовників є свій “стандарт” закупівлі. Найгірше, що тут може статися, це ситуація, в якій “тендерять самокрути”. Інколи вартість процесу закупівлі дорожча, ніж економія, яку намагаються отримати в результаті цієї закупівлі. Тож, на мою думку, категорійний менеджмент і визначення способу закупівлі для категорії є дуже важливими.
  2. Плануйте закупівлі, складайте графіки, щоб вони були пов’язані з календарними графіками виконання робіт. У будівництві це дуже важливо. За цими графіками треба визначати процедуру закупівлі, наприклад, по ключовим категоріям. Тому що зараз, я вважаю, строк на подання процедури закупівлі має бути довшим. Адже тепер нам потрібно більше часу виділяти на перевірку постачальника та оцінку. Тобто для ефективної закупівлі потрібне планування і взаємодія з іншими дотичними до закупівель відділами.
  3. Спрямуйте свої зусилля на якісну перевірку стану ваших постачальників, щоб зрозуміти можливі ризики для подальших закупівель. Ви маєте бути впевнені, що по групах товарів у вас добре, оцініть тенденції до ризиків і завчасно шукайте собі партнерів.
  4. Я переконана, що треба вкладати час і зусилля в формування стратегічних відносин з постачальниками. Які побудовані не за принципом «віджати», а за принципом «обміну цінностями». Сьогодні ситуація вимагає від нас більшої кооперації, коли постачальник або виробник і підрядник – разом обговорюють, де можна в ланцюгу постачання оптимізувати вартість… У нас є такі приклади. Але, тут треба мати стратегічні відносини. Тому концентруйтесь на своїй взаємодії із постачальниками.

— Як ви бачите розвиток будівництва в Україні у майбутньому?

— Що до майбутнього сфери — треба починати з сьогодення. Поки немає такого шаленого завантаження, яке станеться у процесі відновлення країни, ми маємо сконцентруватися на систематизації процесу закупівлі. Бо швидкість провокує хаос. Тому ті компанії, які бачать свій потенціал, хочуть масштабувати бізнес — використовуйте час, який у вас вивільнився.

Колись був час замовників, зараз час замовників, далі, думаю, прийде час проєктувальників. Бо їх у нас дуже обмежена кількість. І — час виробників та постачальників матеріалів. Бо виробничих потужностей не вистачає. Тому скоро саме ці стейкхолдери будуть диктувати нам свої умови.

На мою думку, саме зараз треба формувати партнерські зв’язки та виходити на іноземні ринки. Дефіцит поки буде компенсуватись іноземними пропозиціями, тому сконцентруйтесь на пошуку закордонних матеріалів та технологій. Сфокусуйте увагу на систематизацію функції, диверсифікацію ризиків, можливо пошукати кращі умови за кордоном. І головне, пам’ятайте: все, що сьогодні ви вважаєте перешкодою, завтра може стати новим початком і звершенням.

Проєкт будівництва житлового комплексу

Наша країна лише стала на шлях впровадження закупівельної культури. І зі свого боку ми, команда IPSM, робимо все можливе для того, щоби українські спеціалісти із закупівель регулярно отримували актуальний та якісний контент. 

Фото: надані Ольгою Гавурою