За даними дослідження компанії PWC, 48% українських організацій постраждали від випадків економічних злочинів протягом останніх двох років. Аналітики відзначають: у ТОП-5 подібних злочинів входить шахрайство у сфері закупівель. Тобто близько половини компаній у нашій країні стикаються з тим, що співробітники зловживають становищем і займаються шахрайством. Часто, виявити факти таких економічних злочинів неможливо, оскільки в закупівлях і документації діється хаос, процеси не налагоджені і не прозорі.
Так, нещодавно в компанії «Миронівський хлібопродукт» оприлюднили інформацію про звільнення головного агронома компанії через фінансові махінації в закупівлях, надавши справі великого розголосу. Я не буду коментувати кадрову політику компанії МХП – це виходить за рамки моєї компетенції. Але те, що стосується закупівель, має до мене безпосередній стосунок: я як ніхто інший знаю про реальну ситуацію в цій сфері, що склалася в українських компаніях. У випадку з компанією «Миронівський хлібопродукт», закупівлі сировини та інших товарів і послуг проводять на мільйони, якщо не мільярди гривень. І важливу роль тут відіграє правильний підхід до процесу закупівель.
Важливо розуміти, що в таких корупційних схемах не може бути винною тільки одна людина, у цьому випадку – головний агроном. Як правило в цьому задіяно багато людей, які пов’язані один з одним і тісно взаємодіють у рамках домовленостей. І звільнення, навіть настільки публічне, однієї людини принципово не вирішить проблему. Безумовно, певний час співробітники будуть боятися і бути «обережним», пам’ятаючи випадок з головним агрономом для науки. Але якщо не змінити підхід і систему, то ситуація з великою часткою ймовірності повториться знову.
Величезну роль у створенні благодатного поля для корупції грає «унікальність і незаперечний авторитет» деяких фахівців на підприємствах, що володіють таємними знаннями і унікальним розумінням, що робити. І тільки вони можуть сказати, яких саме постачальників запрошувати для виконання тих чи інших робіт. Така унікальність дає їм всю повноту влади і нівелює можливість пошуку альтернативних рішень. І в агросекторі така ситуація зустрічається досить часто.
”Одна з найбільших проблем українського бізнесу - процеси зав'язані на людей і їхній незамінності. Це правильна стратегія, особливо поки бізнес маленький. Але щойно він виходить на рівень середнього і великого, підхід повинен докорінно змінитися.
Одна з найбільших проблем українського бізнесу полягає і в тому, що процеси зав’язані на людей і їхній незамінності.Це правильна стратегія, особливо поки бізнес маленький. Алещойно він виходить на рівень середнього і великого, підхід повинен докорінно змінитися. Первинними стають чітко відбудовані системи з контрольними точками на найважливіших ділянках процесу закупівель.
На прикладі кейсу МХП ми бачимо, як сильно був недооцінений людський фактор. В українському бізнесі закупівлі вважаються функцією з оформлення документів або, в кращому разі, проведення тендерів. На цьому розуміння цінності закупівель, на жаль, закінчується. Мені часто доводиться розповідати інвесторам як багато можливостей втрачається, якщо не давати закупникам впливати на багато процесів у компанії.
З рекомендацій, які можна дати вже зараз: не нехтуйте аудитом у закупівлях.
Зовнішній аудит допоможе виявити проблеми, які замиленим оком зсередини не видно. Професійні закупівельники, логісти, аналітики з інших галузей по-іншому аналізують процес і допомагають знайти оптимальний шлях для вирішення наявних проблем.
Коли я говорю про правильний підхід до закупівель, то маю на увазі весь ланцюжок, який починається від ініціації потреби і закінчується оплатою і отриманням на склад товару або наданням послуги. До цього ланцюжка залучено багато людей, так званих стейкхолдерів. Щоб мінімізувати корупцію дотримуйтесь кількох правил:
1. Простота і прозорість
Зробіть процес закупівель транспорантним і прозорим для працівників. Правила взаємодії, ролі і повноваження повинні бути зрозумілі. Якщо є винятки – прописуйте їх.
2. Автоматизація
Допомагає не тільки легше і ефективніше робити свою роботу, але і в разі правильного використання мінімізує можливості для корупції. Як правило, коли відбувається впровадження автоматизованих закупівельних рішень, доводитися упорядкувати і формалізувати процеси, привести в порядок документи, прописати ролі.
3. Точки контролю
Організуйте в процесі закупівель точки контролю, за якими топ-менеджер може перевіряти, що відбувається, не розбираючись детально в процесі.
4. Мотивація
Вона має бути зав’язана на отримання кінцевого результату – економії або ефекту. Коли всі розуміють, за що і в якому розмірі вони отримають бонуси, то це може бути набагато цікавіше, ніж хабарі і відкати від постачальників, які супроводжуються ще й ризиками.
Треба також зазначити, які величезні збитки у вигляді репутаційних ризиків можуть нести корупційні схеми і скандали для компанії. Особливо, якщо акції компанії котируються на міжнародних біржах. Ми знаємо чимало таких гучних скандалів, коли після відставки топ-менеджерів через неетичну поведінку акції цих компаній стрімко падали. Акції МХП вже давно розміщені на Варшавській Фондовій Біржі і, очевидно, будуть чутливі до ситуації в компанії ситуації.
На жаль, корупція в Україні є величезною проблемою, яка пронизує всі сфери нашого життя. І це не може не позначатися на бізнесі, де працюють люди, які дозволяють списувати контрольні, купувати дипломи і всі питання вирішувати за допомогою хабарів. Тому зниження градуса і толерантності до корупції є одним із завдань, яке і повинен вирішувати бізнес на конкретно взятому підприємстві і у взаємодії з іншими його учасниками.
Політика «нульової толерантності» до будь-яких порушень законодавства та внутрішніх нормативних документів з боку МХП є похвальною практикою. І нетиповою для українського ринку. Сподіваюся, що вже у найближчому майбутньому компанії стануть підходити відповідальніше до процесу закупівель, щоб до виникнення подібних ситуацій не було передумов.